Синдром сухого ока

Синдром сухого ока: все про недугу

Синдром сухого ока – це одне з найпоширеніших офтальмологічних захворювань, що характеризується змінами в рогівці ока. У медичній літературі його також називають сухим кератокон’юнктивітом – буквально ця назва означає сухість рогівки ока.

Існують два типи захворювання:

1 тип

Залози продукують недостатньо сльози.

2 тип

Сльоза надто інтенсивно випаровується з поверхні ока.

Незалежно від механізму розвитку захворювання, симптоми при обох його типах схожі, адже в будь-якому випадку порушується щільність і цілісність сльозової плівки. Саме вона повинна зберігати необхідний рівень вологості рогівки. Ця ж плівка захищає очі від забруднення та дрібних травм.

Чому виникає синдром сухого ока?

Вікові зміни

Причиною розвитку синдрому 1 типу часто є вікові зміни в організмі. Вироблення сльози сльозовими залозами регулюється, зокрема, гормональними процесами в організмі. При фізіологічних вікових змінах (менопауза у жінок, андропауза у чоловіків) змінюється баланс деяких гормонів, і це часто впливає на продукцію сльози. Вона також може змінюватися за складом. Зрештою сльози стає менше, сльозова плівка не може виконувати свої функції так само добре, як раніше, з’являється відчуття сухості очей і дискомфорт. Синдром сухого ока 1 типу розвивається переважно у віці старше 50 років.

Порушення продуцкії сльози також може відбуватися після офтальмологічних операцій, незалежно від віку пацієнта.

Зорові навантаження

Синдром сухого ока 2 типу часто розвивається при підвищених навантаженнях на зір.
Навіть при роботі за комп’ютером у комфортних умовах через необхідність вдивлятися в екран скорочується кількість моргань. Кліпати очима необхідно для відновлення сльозової плівки – вона оновлюється кожного разу завдяки виробленій сльозі та руху повік, які рівномірно розподіляють вологу по рогівці.

Людина, що працює за комп’ютером, може кліпати очима в 4 рази рідше, ніж без зорового навантаження. Це означає, що сльозова плівка не оновлюється, коли це необхідно, рогівка довгий час залишається недостатньо зволоженою, з’являється подразнення, сухість і дискомфорт.

Цей механізм розвитку синдрому сухості очей не пов’язаний з віком, а залежить від способу життя і зорових навантажень.

Спосіб життя і синдром сухості очей: як ми самі провокуємо розвиток захворювання.

1. Ми користуємося гаджетами.

Не має значення, в який саме монітор ми дивимося, адже практично всі вони зараз максимально безпечні для зору: не відблискують, передбачають можливість налаштувати яскравість, мають високу чіткість. Синдром сухого ока розвивається через те, що ми дуже уважно дивимося на екран. Не важливо, це смартфон, планшет або ноутбук: вивчаючи інформацію не екрані, ми зосереджуємося і буквально “забуваємо” моргати. Найменш “шкідливим” для очей є просто читання з екрану, трохи більшого напруження зору вимагає введення інформації, а найбільше очам шкодять редагування текстів і робота з програмами, що використовують графіку.

Перегляд відео та фотографій з монітора також змушує нас зосередитися на зображенні.
Чим більш напружено ми вдивляємося в монітор, тим рідше кліпаємо очима, порушуючи природний процес постійного оновлення сльозової плівки. Іноді перші ознаки синдрому сухого ока (наприклад, почервоніння очей) з’являються через кілька місяців регулярного використання гаджетів і минають після відпочинку. Однак більшість з нас використовує смартфони щодня протягом багатьох років, тому згадати момент, коли саме почали пекти або червоніти очі, досить складно.
Якщо ще років 10 тому синдром сухого ока більше погрожував тим, хто працював за комп’ютером (програмістам, редакторам, дизайнерам), то сьогодні він тією чи іншою мірою може розвинутися у кожного, хто будь-яку паузу в роботі використовує для того, щоб погортати стрічку в улюбленій соцмережі.

2. Ми “сушимо” повітря в приміщеннях заради комфорту

Шість-сім місяців на рік у квартирах і приватних будинках по всій Україні використовується опалення. Багато хто також користується опалювальними приладами додатково, щоб забезпечити комфорт у період, коли центральне опалення ще або вже не працює, а температура повітря знизилася. Опалюване повітря завжди сухіше – авжеж, якщо ви не використовуєте в приміщенні спеціальний зволожувач повітря. Якщо вологість повітря в кімнаті або офісі нижче 40%, це негативно впливає на стан всіх слизових, а також на сльозову плівку, що захищає рогівку ока. У такому випадку, навіть якщо ви не дивіться годинами на екран комп’ютера, сльоза все одно випаровується з поверхні ока дуже швидко і не встигає відновлюватися при кліпанні очима.
Кондиціоноване повітря в спеку теж стає сухішим – неприємні відчуття в очах можуть виникати навіть при нетривалому перебуванні в приміщенні, де працює кондиціонер. Щоб уникнути дискомфорту, одночасно з кондиціонером також рекомендується використовувати зволожувач повітря і не робити температуру надто низькою, адже при низьких температурах сльозова плівка випаровується швидше, і це теж спричинятиме подразнення очей, сльозотечу, постійний дискомфорт, особливо якщо в такій атмосфері потрібно працювати за комп’ютером і напружувати зір.

Повітряний в жарку погоду також сухішою – неприємні відчуття в очах можуть виникати навіть при нетривалому перебуванні в приміщенні, де працює кондиціонер. Щоб уникнути дискомфорту, одночасно з кондиціонером також рекомендується використовувати зволожувач повітря і не робити температуру занадто низькою, так як при низьких температурах слізна плівка випаровується швидше і це теж буде викликати подразнення очей, сльозотеча, постійний дискомфорт, особливо якщо в такій атмосфері потрібно працювати за комп’ютером і напружувати зір.

З побутових умов на розвиток синдрому сухого ока також може впливати потрапляння в очі хлорованої водопровідної води – вона має подразнюючу дію.

3. Ми носимо контактні лінзи

Контактні лінзи – другий за популярністю спосіб корекції зору після використання окулярів. Лінзи зручніші та практичніші за окуляри, нині за деякими даними ними постійно користуються близько 130 млн. осіб в світі.

Сучасні контактні лінзи роблять з матеріалів, які пропускають кисень і дозволяють оку повноцінно дихати. Це стосується також лінз тривалого носіння. Однак існують правила, яких необхідно дотримуватися, щоб носіння лінз не спричиняло дискомфорту і можливого інфікування очей. За лінзами потрібно правильно доглядати і користуватися засобами, рекомендованими виробниками, не порушувати рекомендовані терміни використання та заміни лінз, а також користуватися засобами для зволоження поверхні ока. Навіть найсучасніші лінзи, на жаль, з часом стають причиною дискомфорту при носінні та сухості очей. Якщо така проблема виникає, необхідно порадитися з офтальмологом і, можливо, замінити тип лінз, якими ви користуєтеся. Якщо лінзи підходять і використовуються правильно, з дотриманням усіх гігієнічних вимог, але сухість очей і дискомфорт не минають, може бути встановлений діагноз синдром сухого ока, для лікування якого призначають спеціальні препарати.

4. Ми робимо лазерну корекцію зору

Цей метод корекції зору з кожним роком набуває все більшої популярності. Завдяки сучасним технологіям лазерна корекція цілком безпечна, абсолютно безболісна, не вимагає перебування в стаціонарі, пов’язана з мінімальними обмеженнями в період реабілітації, має мінімум протипоказань і забезпечує відмінний результат: справді хороший зір без використання будь-яких додаткових засобів корекції.

Однак в період реабілітації після лазерної корекції зору у багатьох виникають скарги, властиві синдрому сухого ока. Причому сухість і дискомфорт можливі навіть у тих пацієнтів, у яких до операції тест Ширмера, що визначає вироблення сльози, показував нормальний результат. Саме тому після лазерної корекції часто потрібне додаткове зволоження рогівки.

5. Ми приймаємо ліки, які впливають на вироблення сльози

Це стосується насамперед гормональних лікарських засобів (наприклад, препаратів гормональної замісної терапії при менопаузі, оральних контрацептивів) та антидепресантів. Зміни в балансі гормонів в організмі можуть спричиняти сухість очей, подразнення і почервоніння. Це пов’язано зі зміною складу сльози і зниженням її продукції. При гормональних змінах в організмі ліпідний (поверхневий) шар сльози змінює свою якість і склад, через що водний шар сльози, розташований під ним, випаровується швидше, ніж зазвичай. З чого складається сльоза і слізна плівка, докладніше читайте тут

6. Ми схильні вродженим і хронічним патологій

На жаль, ніхто не може впливати на спадкові і вроджені фактори, що погіршують здоров’я. Деякі з таких захворювань впливають на функціонування слізних залоз і вироблення сльози.

Однією з причин розвитку синдрому сухого ока є цукровий діабет. При цьому ендокринній захворюванні порушуються багато процесів в організмі, в тому числі, гормонозалежні. Також при діабеті доводиться приймати різні препарати, серед яких деякі впливають на вироблення і якість сльози.

Будь-яке хронічне офтальмологічне захворювання також може привести до розвитку синдрому сухого ока. Причому часто причина не в самому захворюванні, а в необхідності тривалий час використовувати очні краплі – наприклад, антибіотики при блефариті або кон’юнктивіті, або препарати, що містять консерванти, наприклад, використовувані при глаукомі.

Ознаки синдрому сухого ока

Існують типові симптоми цього захворювання, і це не лише відчуття сухості в очах. Є й інші ознаки:

1. Почервоніння очей, яке часто виникає наприкінці робочого дня (на ранніх стадіях захворювання) або супроводжує весь день, починаючи зранку (при запущеній формі синдрому сухого ока, відсутності лікування).

2. Дискомфорт в очах, який пацієнти описують як “відчуття піску в очах”, “ніби щось потрапило в око”, “щось заважає під повіком”, очі часто сверблять, виникає бажання потерти око.

3. Очі стають дуже чутливими до зміни температур, вітру, яскравого світла. При впливі цих чинників може виникати сльозотеча.

4. Очі можуть сльозитися впродовж дня без явних подразників. Сльоза, яка при цьому виділяється, має іншу структуру, вона не забезпечує відновлення сльозової плівки.

5. Прояви синдрому сухого ока зазвичай помітні на обох очах, але бувають випадки, коли патологія розвивається на одному оці.

Чому так важко позбутися синдрому сухого ока?

Про синдром сухого ока
Про синдром «сухого ока»

 

Синдром сухого ока: група ризику

Синдром сухого ока стає все більш поширеним захворюванням у молодому віці, хоча старша вікова група також входить до групи ризику.

Із видів професійної діяльності з розвитком цього синдрому пов’язана будь-яка робота, що виконується тривалий час перед монітором. У групі ризику – web-дизайнери, web-разробники, програмісти, копірайтери, редактори, бухгалтери, люди, що професійно займаються комп’ютерною анімацією, працюють з базами даних тощо. “Заробити” синдром сухого ока ризикують професійні водії та любителі далеких подорожей.

До розвитку сухості очей призводить також надмірне захоплення комп’ютерними іграми, соцмережами, форумами й чатами, носіння контактних лінз, вік старше 50-ти років, наявність деяких хронічних захворювань.

Про синдром «сухого ока»

Якщо ви програміст, редактор, геймер –

ви автоматично потрапляєте до найбільшої групи ризику розвитку синдрому сухого ока. Сам монітор, перед яким ви проводите багато часу, не шкодить зору. Сучасні екрани будь-яких пристроїв створені так, щоб мінімально “навантажувати” очі. Однак за нашу звичку дивитися в монітор годинами, не відриваючись і майже не кліпаючи, виробники відповідальності не несуть.

Байдуже, з чим ви працюєте: з буквами, цифрами або графікою. Слова, програмний код і картинки вимагають зосередитися на деталях, щоб виконати роботу. Навряд чи ви це помічали, але, працюючи перед монітором, ви кліпаєте очима значно рідше, ніж під час звичайної прогулянки містом або побутових справ. Це стосується й геймерів за улюбленою грою: якщо ви часто граєте, то рідко моргаєте.
При кожному кліпанні повіко розподіляє на поверхні ока вироблену сльозовими залозами сльозу, адже вона постійно випаровується. Чим рідше кліпає око, тим рідше оновлюється і відновлюється слізна плівка, тим інтенсивніше випаровується сльоза і тим вища ймовірність, що через кілька годин роботи очі у вас будуть червоні і пектимуть.

Якщо ви працюєте в офісі –

значна частина вашого робочого дня напевно минає за комп’ютером. Дивитися в монітор доводиться не тільки для того, щоб виконати свою роботу. На жаль, навіть відпочинок більшість офісних працівників проводить за гортанням стрічки новин, читанням статей, пошуком корисної інформації в мережі. Байдуже, ви дивитеся в монітор комп’ютера або на екран смартфона: для очей це в будь-якому випадку напруження, при якому ви рідше моргаєте. Сльозова плівка не відновлюється повністю, поступово око починає страждати від недостатнього зволоження, розвивається синдром сухого ока.

Однак в офісах є ще одна загроза: кондиціонування повітря. Кондиціонер може охолоджувати або зігрівати повітря, але в будь-якому випадку знижується його вологість. Підвищена сухість повітря в офісах – звичайне явище. Це негативно впливає на стан очей і є додатковим чинником, що провокує синдром сухого ока.

Про синдром «сухого ока»

Через комплексу негативних впливів – зорового напруги в офісах в поєднанні з сухістю повітря – почали говорити про “офісному” або “моніторному” синдромі, який проявляється, в тому числі, сухістю очей у офісних працівників.

Про синдром «сухого ока»

Якщо ви маєте порушення рефракції –

ви, найімовірніше, використовуєте один із методів корекції зору: носите окуляри, контактні лінзи або зробили лазерну корекцію зору. При короткозорості, далекозорості або астигматизмі обходитися без корекції практично не вдається. Якщо ви обрали контактні лінзи, то, ймовірно, знайомі з дискомфортом і відчуттям сухості, які виникають при носінні лінз. Особливо часто такі скарги з’являються у тих, хто користується лінзами давно. Натомість при лазерній корекції зору синдром сухого ока може розвинутися в процесі реабілітації після операції.

Якщо ви перенесли будь-яку офтальмологічну операцію –

лікар, ймовірно, попередив вас про те, що в післяопераційний період можлива поява дискомфорту, різі та печіння в очах, почервоніння і сухість очей. Синдром сухого ока – звичайне явище після будь-яких офтальмологічних операцій: лазерної корекції зору, заміни кришталика при катаракті, операції при глаукомі.

Щоб післяопераційний синдром сухого ока не став вашим супутником надовго, потрібно дотримуватися рекомендацій лікаря щодо використанню спеціальних крапель у період після операції.

Про синдром «сухого ока»
Про синдром «сухого ока»

Якщо ви носите контактні лінзи –

то напевно знайомі з відчуттям сухості, роздратування, різі, “піску” в очах, швидку стомлюваність очей. Людини в контактних лінзах часто можна дізнатися по почервоніння очей.

Ці проблеми не завжди пов’язані з неправильним використанням лінз, в тому числі – порушенням правил гігієни при носінні лінз. Іноді дискомфорт викликаний неправильним їх підбором. Лінзи виробляють з різних матеріалів, в залежності від типу їх потрібно знімати щодня або можна носити протягом декількох днів або навіть тижнів, деякі з лінз одноразові, які потрібно знімати і одягати щодня. На щастя, незалежно від типу, всі сучасні лінзи максимально “дружні” очам, пропускають кисень настільки, наскільки це можливо, гіпоалергенні. Однак симптоми, властиві синдрому сухого ока, вони все ж викликають досить часто.

Небезпека в тому, що лінза може з часом викликати подразнення, яке здатне привести до інфекції ока і серйозних наслідків для зору.

Тому якщо ви носите лінзи і скаржитеся на дискомфорт, сухість і почервоніння очей, різь, свербіж, печіння в очах, відчуття, ніби лінза заважає – зверніться до офтальмолога і знайдіть причину проблеми і спосіб її вирішення. Адже якщо ви давно користуєтеся лінзами, то навряд чи варто відмовлятися від них на користь, наприклад, окулярів – надто вже контактні лінзи зручні.

Якщо вам більше 50-ти років –

ви, ймовірно, вже відчули на собі деякі зміни, які приносить із собою вік.

Навіть якщо протягом життя ви не скаржилися на проблеми із зором і очима, зараз, можливо, з’явилися перші скарги: почервоніння і втомлюваність очей, відчуття сухості, часте бажання потерти очі, відчуття, ніби щось потрапило під повіко. Це пов’язано зі зміною якості сльози та зниженням її продукції, що відбувається під впливом гормональних змін в організмі. Сухість в очах може стати постійним супутником в солідному віці. Якщо ви помітили, що почали скаржитися на дискомфорт в очах – можливо, синдром сухого ока в вашому випадку є одним із супутників віку.

Про синдром «сухого ока»

Сльоза – це не тільки те, чим ми плачемо. На щастя, лити сльози доводиться рідко, але виробляється сльозова рідина постійно. Від роботи сльозових залоз і складу сльози залежить те, наскільки добре омивається і зволожується око, а також те, наскільки добре воно захищене від зовнішніх подразників.

Отже, сльоза – це прозора рідина, злегка солонувата на смак, має певний рівень кислотності (рН – 7,3-7,5), що містить мікроелементи, білки, ферменти, ліпіди…

Крім того, що сльоза містить багато різних речовин, вона ще й створює на оці сльозову плівку, що складається з трьох шарів, кожен з яких виконує певну функцію в захисті та живленні очі.

Зовнішній шар сльози – це ліпіди, тобто, жироподібні речовини, які виробляють спеціальні залози (вони називаються мейбомієвими). Саме цей шар сльозової плівки запобігає занадто швидкому випаровуванню водного шару сльози, який знаходиться нижче. Крім того, ліпідна плівка відповідає за захист поверхні ока від частинок пилу і важлива в процесі заломлення світла.

Середній шар сльозової плівки, що знаходиться під ліпідним шаром, складається з води, що містить різні мікроелементи, білки та ферменти. Це те, що ми звикли безпосередньо вважати сльозою – її продукують сльозові залози. Рідина для зволоження і очищення поверхні ока продукується залозами безперервно. Вона рівномірно розподіляється по поверхні ока при морганні. Завдяки цьому руху повік сльозова плівка постійно оновлюється, адже її випаровування відбувається постійно – так само, як і продукція сльози.

Муциновий (або внутрішній) шар сльози – це речовина, що виробляється слизовою повік і очного яблука. Від муцинового шару сльозової плівки залежить те, наскільки рівномірно буде розподілена сльоза на поверхні ока, а також те, наскільки добре водний і ліпідний шари будуть утримуватися на рогівці. Муциовий шар також відповідає за регенерацію кон’юнктиви і сприяє швидкому загоєнню можливих її ушкоджень.

Продукція сльози пов’язана з роботою різних систем організму, і напряму залежить від балансу гормонів. Сухість слизових оболонок, зміна складу сльозової плівки і зниження вироблення сльози – проблеми, що виникають у зв’язку з віковими змінами, а також на тлі деяких ендокринних захворювань чи прийому гормональних препаратів.

Скарги, пов’язані з віковою сухістю очей, частіше виникають у жінок в період клімаксу. Через гормональні зміни, зокрема, природне зниження вироблення естрогену (жіночих статевих гормонів) часто виникають скарги на сухість слизових. Зважаючи на те, що слизова є на поверхні ока і внутрішній частині повік, то страждає й вона. Відчуття сухості очей є одним із симптомів клімактеричних порушень. Багато жінок у цей період приймають препарати гормональної замісної терапії. Вони також впливають на стан очей, спричиняючи сухість та інші прояви синдрому сухого ока.

У літньому віці також доводиться приймати й інші препарати, які можуть впливати на вироблення сльози і склад сльозової рідини.

Наприклад, при лікуванні гіпертонії багатьом пацієнтам призначають діуретики – сечогінні засоби, а також препарати групи бета-блокаторів. Вони теж можуть бути причиною синдрому сухого ока внаслідок впливу на процес вироблення сльози. Сухість очей як побічний ефект може спостерігатися і при прийомі антидепресантів.

До факторів ризику, які спричиняють зміни у виробленні сльози і стані слизових, належать захворювання ендокринної системи, серед яких цукровий діабет і хвороби щитовидної залози, а також аутоімунні хвороби, наприклад, ревматоїдний артрит.

Із офтальмологічних препаратів, що впливають на стан сльозової плівки, слід пам’ятати про очні краплі з консервантами. Їх застосовують при хронічних хворобах очей, наприклад, при глаукомі.

При запальних та інфекційних захворюваннях очей лікарі призначають антибіотики, які також негативно позначаються на стані поверхні очей і можуть спричиняти синдром сухого ока або деякі з його проявів.

Ця інформація не є підставою для самодіагностики. Навіть якщо ви скаржитеся на сухість очей, червоні очі, відчуття печіння, різь, свербіж в очах, часту зорову втому, вам необхідно звернутися до офтальмолога, щоб встановити точний діагноз. Ви також можете дізнатися більше про краплях для зволоження очей, які можете використовувати після консультації з лікарем-для цього пройдіть тест “Індивідуальний підбір препарату для захисту очей”.

Зверніть увагу, що консультація фахівця перед початком лікування обов’язкове!

Про синдром «сухого ока»

Якщо ви любите подорожувати –

байдуже, за кермом власного автомобіля або в літаку, до найближчих міст чи в далекі країни. Подорож – це не тільки нові враження, а й часто – скарги, властиві синдрому сухого ока, адже він досить часто розвивається у мандрівників.

Сухість очей в салоні автомобіля та літака

Водій, який багато часу проводить за кермом, піддає своє зір великому навантаженню, особливо якщо їхати доводиться в сутінках або темний час доби. Автомобіліст за кермом моргає також рідко, як геймер або програміст перед монітором. До того ж, у салоні машини, в залежності від пори року, використовується кондиціонер чи обігрів, які сушать повітря. Усе це провокує розвиток синдрому сухого ока.

У літаку головною причиною скарг на сухість очей є кондиціонування повітря. Чим триваліший політ, тим менше в повітрі вологи, тим сухіші слизові оболонки, включаючи поверхню ока. Досвідчені мандрівники беруть із собою в літак краплі для зволоження очей – на щастя, зазвичай їх можна взяти з собою на борт. Ще одне заспокоєння – сухість, печіння, різь в очах після подорожі в літаку зазвичай минають самі протягом найближчого часу, звичайно, якщо симптоми спричинені тільки перельотом.

Якщо ви вирушаєте в гори або на море, до будь-якої місцевості з екстремальними погодними умовами, сильним холодом, вітрами, яскравим сонцем – ви теж ризикуєте “познайомитися” з синдромом сухого ока, адже його прояви часто виникають при впливі дуже низької температури, вітру, а також ультрафіолету.

Якщо ви маєте захворювання очей –

вам напевно доводиться застосовувати препарати для їх лікування. Йдеться не про порушення рефракції: короткозорість, далекозорість та астигматизм хоч і є факторами ризику розвитку синдрому сухого ока через необхідність носити лінзи або робити лазерну корекцію, але не вимагають постійного використання лікарських засобів, що містять консерванти або інші шкідливі для очей речовини. До розвитку синдрому сухого ока можуть призвести інфекційні хвороби очей.
Інфекція може потрапити при неправильному використанні або зберіганні контактних лінз, недотриманні правил гігієни, порушенні терміну експлуатації лінзи. Якщо нерегулярно міняти розчин і чистити контейнер для лінз, не мити руки перед контактом із лінзами, намагатися використовувати пошкоджену лінзу – усе це може призвести до інфікування тканин ока.

Приєднання інфекції очей можливо також при носінні лінз у період активної форми інших інфекційних хвороб. Краще відмовитися від контактної корекції зору при застуді або грипі, тим більше, краще не починати носити лінзи в цей період.

Про синдром «сухого ока»

Існують і хронічні захворювання очей, які впливають на роботу залоз, які б виробляли різні верстви сльози. Наприклад, при блефариті – запальному захворюванні століття – порушується робота мейбомієвих залоз, що відповідають за склад ліпідного шару сльози. Через це людина страждає підвищеною сухістю очей.

Синдром сухого ока також розвивається при вроджених або набутих дефектах сльозового каналу або сальних залоз.

Як лікують синдром сухого ока

Перед початком лікування синдрому сухого ока важливо проконсультуватися з офтальмологом і точно встановити діагноз. Деякі очні захворювання можуть мати схожі симптоми, тому тільки лікар після опитування пацієнта і деяких аналізів визначає, чи став причиною скарг саме синдром сухого ока.

Основним методом лікування синдрому сухого ока є призначення засобів, що заміняють природну сльозу. Їх називають сльозозамінниками, або препаратами штучної сльози. Вони випускаються у формі крапель, емульсій і гелів, компенсують дефіцит вологи, допомагають створювати і утримувати на поверхні ока сльозову плівку.

У рідкісних випадках, якщо синдром сухості очей пов’язаний з дефектами сльозового каналу, може застосовуватися хірургічне лікування.

Щоб досягти стійкого ефекту в лікуванні синдрому, важливо змінити деякі свої звички (наприклад, робити гімнастику для очей, забезпечувати очам регулярний відпочинок під час роботи за комп’ютером), а також подбати про те, щоб вологість у приміщенні завжди була нормальною.

Препарати для лікування синдрому сухого ока

В аптеках представлено багато різних препаратів з категорії сльозозамінників. Купуючи краплі або гель “навмання”, ви можете не отримати бажаного результату – тобто, сухість і почервоніння очей не минатимуть. Але “провини” препарату в цьому, ймовірно, не буде: засоби, що замінюють природну сльозу, містять різні діючі речовини, кожна з яких має свою сферу застосування і рекомендується в різних випадках. Тому так важливо відвідати офтальмолога перед придбанням препарату для лікування синдрому сухого ока. Лікар визначить, з чим саме пов’язані скарги: з гормональними змінами й порушенням продукції сльози, проблемами зі сльозовими залозами, наявністю запального процесу, неправильним використанням лінз, неадекватною корекцією зору окулярами, особливостями зорового навантаження або іншими факторами. Також фахівець за допомогою спеціального тесту визначить ступінь зволоженості ока. І тільки після цього призначить той чи інший препарат-сльозозамінник.

Наприклад, препарат Катіонорм призначають тим, хто має тривалі й виражені прояви синдрому сухого ока. Особливість цих крапель в тому, що вони відновлюють усі три шари сльозової плівки, а не просто короткочасно зволожують поверхню ока. Катіонорм призначають людям, якія тривалий час носять контактні лінзи і відчувають при цьому дискомфорт, скаржаться на сухість очей, пов’язану з віковими змінами в організмі або прийомом гормональних лікарських засобів, змушені постійно застосовувати офтальмологічні препарати з консервантами. Катіонорм не містить консервантів і може застосовуватися протягом тривалого часу, ефективно зволожуючи поверхню ока, позбавляючи будь-яких проявів синдрому сухого ока.

Краплі для очей, що містять гіалуронову кислоту, рекомендують людям з недавніми або епізодичними скаргами, властивими синдрому сухого ока. Одін з таких препаратів – Окутиарз® гіалуроновою кислотою надвисокої молекулярної маси. Ці краплі також не містять консервантів, можуть використовуватися тривало, добре зволожують очі, надовго відновлюють сльозову плівку на рогівці. Окутиарз призначають тим, хто щойно почав носити лінзи і скаржиться на дискомфорт, пацієнтам після офтальмологічних операцій, тим, хто має неприємні відчуття в очах після робочого дня або великих зорових навантажень.

Іноді при синдромі сухого ока призначають не тільки сльозозамінники, а й інші препарати. Це пов’язано зі ступенем вираженості симптомів, наявністю супутніх захворювань, інших факторів. У схему лікування на різних етапах також можуть бути включені:

  • протизапальні препарати (в тому числі гормональні);
  • антигістамінні препарати (якщо синдром сухого ока виник на тлі алергічного кон’юнктивіту);
  • противірусні препарати, антибіотики (якщо ССО виник на тлі інфекційного або вірусного захворювання очей).

Як встановлюють діагноз синдром сухого ока

Офтальмолог розпитує пацієнта про його скарги, особливості роботи, зорові навантаження, наявність хронічних захворювань, прийомі ліків. При огляді він звертає увагу на можливі пошкодження ока, оцінює стан поверхні ока, проводить тести, які допомагають визначити, чи достатньо зволожується поверхня рогівки. На підставі отриманих результатів встановлюється діагноз синдром сухого ока.

Як уникнути синдрому сухості очей

  1. Правильне харчування. Раціон повинен містити не тільки достатню вітамінів і мікроелементів, але також жири, необхідні для формування сльози і забезпечення її правильного складу.
  2. Самоконтроль. Пам’ятайте, що під час роботи за комп’ютером або читання стрічки новин людина рідше моргає. Слідкуйте за тим, як часто (або як рідко) ви кліпаєте очима.
  3. Перерви в роботі. Працюючи перед монітором, робіть перерву кожні 40 хвилин, максимум – щогодини. На 10 хвилин відверніть увагу від екрану, подивіться в далечінь, якщо є можливість, вийдіть на вулицю.
  4. Не перенапружуйтеся. Під час перерв у роботі не користуйтеся смартфоном або планшетом для читання новин.
  5. Робіть вправи для очей. Їх легко опанувати і можна виконувати щогодини, якщо доводиться довго напружувати зір.

Вправа 1: прикрийте долонями заплющені очі, злегка натисніть, утримуйте долоні кілька секунд.

Про синдром «сухого ока»

Вправа 2: виберіть предмет на великій відстані, сфокусуйтеся на ньому на 15 секунд; потім розфокусуйте зір, дивлячись на предмети поблизу.

Про синдром «сухого ока»

Вправа 3: обертайте розплющеними очима по колу, підведіть погляд вгору, опустіть вниз, переводьте погляд з однієї сторони в іншу, по діагоналі, при цьому не ворушіть головою.

Про синдром «сухого ока»

Як обрати контактні лінзи і користуватися ними

Якщо ви вже користуєтеся контактними лінзами, то, мабуть, знаєте, що вони поділяються на дві основні групи: одноденні та планової заміни. Подальша інформація буде для вас корисна, якщо ви плануєте перейти на цей засіб корекції зору або розмірковуєте над заміною типу лінз.

Одноденні лінзи завжди одноразові, їх не можна використовувати кілька днів. Вони упаковані в стерильні блістери. Період носіння таких лінз – від декількох годин до кількох діб. Їх надягають і не знімають передбачений виробником час, не використовують повторно. Від матеріалу, з якого виготовлені такі лінзи, залежить те, як довго їх можна носити.

Лінзи планової заміни дуже популярні, адже їх можна використовувати багато разів, надягаючи вранці і знімаючи ввечері, або не знімаючи протягом декількох днів. Такі лінзи зберігають у контейнерах зі спеціальним розчином. Важливо правильно доглядати за такими лінзами, а також не використовувати їх довше, ніж рекомендує виробник.

Лінзи також поділяються за іншими критеріями: видом матеріалу, вмістом вологи, режимом заміни тощо.

М’які контактні лінзи: якими вони бувають Види лінз Особливості використання, характеристики
За видом матеріалу
  • Гідрогелеві
  • Силікон-гідрогелеві
Силікон-гідрогелеві лінзи вважаються кращими з точки зору доступу кисню до ока. Водночас, вони можуть спричиняти більший дискомфорт у порівнянні з гідрогелевимі.
За діоптрійністю Від -12 до +12 діоптрій в середньому (нестандартні значення можна придбати на замовлення) Силу заломлення лінз, необхідну для адекватної корекції зору, визначає офтальмолог, який призначає лінзи. Їх можна використовувати при короткозорості, далекозорості, астигматизмі.
За типом порушення рефракції
  • Сферичні
  • Торичні
  • Мультифокальні
Далекозорість та короткозорість коригуються сферичними лінзами, астигматизм - торичними, так звана "вікова далекозорість" (пресбіопія) - мультифокальними контактними лінзами.
За вмістом вологи Від 30 до 80% вологи Чим вищий вміст вологи в лінзах, тим менше кисню вони пропускають. Підбір лінз здійснюється індивідуально.
За кривизною лінзи Від 8,3 до 9,0 Кривизна лінзи визначається природною кривизною рогівки ока. Цей параметр вимірює офтальмолог, і в залежності від результату, призначає ті чи інші лінзи. Якщо кривизна лінзи не збігається з параметрами рогівки, при носінні лінз може відчуватися дискомфорт, не буде досягнута бажана гострота зору.
За режимом заміни
  • Одноденні
  • Планової заміни:
    для носіння впродовж 3 днів,
    для носіння впродовж 2 тижнів,
    для носіння впродовж місяця,
    для носіння впродовж 6 місяців
Одноденні лінзи зручно використовувати, вони не вимагають спеціального догляду, але обходяться дорожче за лінзи планової заміни. Лінзи планової заміни вимагають навичок з обробки та чищення, їх необхідно зберігати в контейнері зі спеціальним розчином.
За режимом носіння
  • Денного носіння
  • Постійного носіння
Лінзи денного носіння потрібно знімати на ніч, в лінзах постійного носіння можна спати. Зазвичай лінзи постійного носіння мають високі показники проникнення кисню. Але, не зважаючи на це, при носінні їх впродовж кількох діб очі можуть червоніти, ймовірне виникнення подразнення. При носінні лінз такого типу частіше виникають інфекційні та інші ускладнення.

М’які контактні лінзи: якими вони бувають

  • За видом матеріалу
  • За діоптрійністю
  • За типом порушення рефракції
  • За вмістом вологи
  • За кривизною лінзи
  • За режимом заміни
  • За режимом носіння

Види лінз

    • Гідрогелеві
    • Силікон-гідрогелеві
  • Від -12 до +12 діоптрій в середньому (нестандартні значення можна придбати на замовлення)
    • Сферичні
    • Торичні
    • Мультифокальні
  • Від 30 до 80% вологи
  • Від 8,3 до 9,0
    • Одноденні
    • Планової заміни:
      для носіння впродовж 3 днів,
      для носіння впродовж 2 тижнів,
      для носіння впродовж місяця,
      для носіння впродовж 6 місяців
    • Денного носіння
    • Постійного носіння

Особливості використання, характеристики

  • Силікон-гідрогелеві лінзи вважаються кращими з точки зору доступу кисню до ока. Водночас, вони можуть спричиняти більший дискомфорт у порівнянні з гідрогелевимі.
  • Силу заломлення лінз, необхідну для адекватної корекції зору, визначає офтальмолог, який призначає лінзи. Їх можна використовувати при короткозорості, далекозорості, астигматизмі.
  • Далекозорість та короткозорість коригуються сферичними лінзами, астигматизм - торичними, так звана "вікова далекозорість" (пресбіопія) - мультифокальними контактними лінзами.
  • Чим вищий вміст вологи в лінзах, тим менше кисню вони пропускають. Підбір лінз здійснюється індивідуально.
  • Кривизна лінзи визначається природною кривизною рогівки ока. Цей параметр вимірює офтальмолог, і в залежності від результату, призначає ті чи інші лінзи. Якщо кривизна лінзи не збігається з параметрами рогівки, при носінні лінз може відчуватися дискомфорт, не буде досягнута бажана гострота зору.
  • Одноденні лінзи зручно використовувати, вони не вимагають спеціального догляду, але обходяться дорожче за лінзи планової заміни. Лінзи планової заміни вимагають навичок з обробки та чищення, їх необхідно зберігати в контейнері зі спеціальним розчином.
  • Лінзи денного носіння потрібно знімати на ніч, в лінзах постійного носіння можна спати. Зазвичай лінзи постійного носіння мають високі показники проникнення кисню. Але, не зважаючи на це, при носінні їх впродовж кількох діб очі можуть червоніти, ймовірне виникнення подразнення. При носінні лінз такого типу частіше виникають інфекційні та інші ускладнення.

Використання контактних лінз вимагає відповідальності. Важливо не просто навчитися правильно встановлювати лінзу в око і виймати її, хоча новачкам часто здається проблемою саме це. Значно важливіше дотримуватися всіх правил використання лінз, користуватися лінзами різних типів тільки за призначенням і тільки так, як рекомендує виробник, уникати носіння лінз в період застуди, в обставинах, коли немає змоги стежити за гігієною рук або самими лінзами. Не можна носити пошкоджені лінзи.

Контактні лінзи і синдром сухого ока

Контактна лінза щільно прилягає до рогівки ока, забезпечуючи гострий зір, і водночас порушуючи природний процес зволоження очей. При використанні лінз сльозова плівка “розшаровується” – одна її частина знаходиться під лінзою, інша покриває лінзу зовні. Тієї частини сльозової плівки, що знаходиться під лінзою, недостатньо, щоб повноцінно зволожувати око. А та частина плівки, що покриває лінзу, випаровується швидше, ніж без носіння лінз. В результаті контактні лінзи хоч і забезпечують відмінний зір, все ж спричиняють дискомфорт при носінні, який з часом переростає в синдром сухого ока.
Якщо при носінні лінз виникає відчуття, ніби лінза заважає, очі печуть, червоніють, слід звернутися до офтальмолога і з’ясувати причину проблеми. Якщо вона виникла через те, що око не отримує достатнього зволоження, лікар призначить препарат, який сприяє відновленню сльозової плівки і зволоженню ока, і дозволений до застосування при носінні контактних лінз.

При виникненні дискомфорту в очах, відчуття печіння, різі, “піску”, стороннього тіла під століттям, при частому почервонінні і швидкої втоми очей зверніться до офтальмолога, щоб з’ясувати причину скарг. Щоб дізнатися більше про деякі краплях, які фахівці призначають при синдромі сухого ока, ви можете пройти тест “Індивідуальний підбір препарату для захисту очей”.

Пройдіть тест і дізнайтеся, що могло б підійти саме Вам».

Особливо важливо звернутися до лікаря, якщо скарги виникли під час носіння контактних лінз будь-якого типу. Можливо, причина в неправильному підборі лінз або їх невмілому використанні. Однак не виключено, що скарги на сухість очей і дискомфорт виникли через розвиток синдрому сухого ока, який часто розвивається у людей, що постійно використовують контактні лінзи.

Ви переходите на сайт, інформація якого не контролюється компанією Сантен

Залишитися
Перейти